Харківська державна наукова бібліотека імені В.Г.Короленка

Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Короленка — друга за книгофондом, після бібліотеки ім. Вернадського у Києві.

До послуг читачів 12 читальних залів на 524 місця.

Створена в 1886 році як Харківська громадська бібліотека. . Її відкриття стало можливим завдяки підтримці харківського дворянства, а фонди складено з благодійних пожертв.

Бібліотека утримувалась на пожертвування та плату читачів за користування книгами

 Засновниками бібліотеки були: А. А. Гурський, професори О. І. Кирпичников, М. Ф. Сумцов та інші.

У перший рік функціонування  бібліотеки у трикімнатному флігелі на Миколаївській площі (нині пл. Конституції) читачів обслуговувало п’ятеро службовців, фонд налічував 1 700 примірників видань.

У великій читальній залі бібліотеки лунали музичні композиції у виконанні Сергія Васильовича Рахманінова. Великий композитор дав два концерти, які відбулися в книгозбірні 17 жовтня та 9 листопада 1915 року.

У читальному залі досі зберігається рояль, на якому грав великий маестро.

Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Короленка володіє потужним зібранням вітчизняних і зарубіжних документів. Універсальний за змістом, фонд бібліотеки налічує 7 млн. примірників, є національним надбанням і дозволяє задовольняти найрізноманітніші наукові, освітні, інформаційні та інші потреби користувачів, включаючи відпочинок та дозвілля.

Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Короленка має широкі міжнародні зв’язки. Серед її партнерів — бібліотека Конгресу США, національні бібліотеки Болгарії, Польщі, Угорщини, Португалії, Турції, Куби, бібліотеки університетів Саппоро (Японія), Софії (Болгарія), Любліна та Познані (Польща), Австрійського інституту південних та південно-східних слов’ян (Відень), Гете — інституту (Мюнхен, Німеччина), Інституту інженерів електриків та електронників (США), Американсько-Українського фонду «Сейбр-Світло», Міжнародного фонду «Відродження», Товариства друзів України (Канада) тощо.

При відділі літератури іноземних мов відкрито Австрійську бібліотеку, Німецький читальний зал та Бібліотеку Ради Європи з прав людини, при відділі україніки — Українсько-Канадську бібліотеку, при науково-методичному відділі — кабінет бібліотекознавства.