Іноді впоратися з особистою кризою допомагає відверта розмова — якщо не з психологом, то з близькими. При найменших підозрах і сумнівах звертайтеся до психолога. Буває так, що не склався контакт із психологом навчального закладу  – знайдіть іншого, того, до якого вам буде зручно звертатися за допомогою. Та багато людей, які вчинили самогубство, не зверталися по допомогу ні до спеціалістів, ні до рідних. Людина боїться, що в її біль не повірять і знецінять його. Іноді поговорити просто немає з ким. Допомагати в такому разі мали б телефони довіри.

Особливості підліткового та дитячого суїциду

За статистичними даними в останні роки кількість самогубств серед 10-15-річних підлітків виросла майже вдічі. При цьому хлопчики здійснюють самогубства в чотири рази частіше ніж дівчатка. До чотирнадцяти років різко зростає кількість завершених суїцидів, оскільки в такому віці підлітки вже здатні ретельно планувати свої дії і використовують досить нестандартні методи, зокрема і такі, як віртуальна гра «Голубий кит».

Індикатори прояву суїцидальної загрози

• Втрата інтересу до звичних видів діяльності;
• раптове зниження успішності навчання;
• незвичне зниження активності, нездатність до вольових зусиль;
• погана поведінка в навчальному закладі;
• незрозумілі або часті, повторювані зникнення з дому та прогули школи;
• збільшення споживання тютюну, алкоголю або наркотиків;
• інциденти із залученням правоохоронних органів, участь у правопорушеннях.

 Ознаки суїцидальної поведінки

Поведінкові:

• будь-які раптові зміни в поведінці і настроях, особливо такі, що віддаляють від близьких;
• схильність до необачних і нерозсудливих вчинків;
• надмірне споживання алкоголю чи таблеток;
  • відвідування лікаря без очевидної потреби;
  • роздавання дорогих речей або грошей;
  • придбання засобів скоєння суїциду;
  • підбиття життєвих підсумків, упорядкування справ, підготовка до самогубства;
  • нехтування зовнішнім виглядом.

Словесні:

• запевнення в безпорадності і залежності від інших;
• прощання;
• розмови або жарти про бажання померти;
• повідомлення про конкретний план суїциду;
• подвійна оцінка значущих подій;
• повільне, маловиразне мовлення;
• самозвинувачення.

Емоційні прояви:

• амбівалентність, подвійність емоцій і почуттів;
• безпорадність, безнадія;
• переживання горя;
• ознаки депресії;
• почуття провини або невдачі, поразки;
• надмірні побоювання або страхи;
• почуття власної малозначущості;
• неуважність, розсіяність або розгубленість.

 Депресивні прояви підлітків із суїцидальною поведінкою

• почуття суму, нудьги, відчуття втоми, порушення сну, соматичні скарги, непосидючість, неспокійність, фіксація уваги на дрібницях, надмірна емоційність, замкненість, розпорошена увага, агресивна поведінка, неслухняність, схильність до бунту, зловживання алкоголем або наркотиками, погана успішність у навчанні, прогули занять у школі.

 Висловлювання підлітків, схильних до суїцидальних спроб:

• скарги на відсутність сенсу життя: «Навіщо мені жити?», «Який сенс у тому, що я живу?»;
• висловлювання «Мені все набридло!», «Не хочу нікого бачити, не хочу нічим займатися!»;
• скарги на погані передчуття: «Я відчуваю, що скоро помру!»;
• підвищений, стабільний інтерес до питань смерті, загробного життя, поховальних ритуалів;
• словесні натяки на смерть, що наближається: «Потерпіть, недовго вам залишилося мучитися!», «Ви ще пошкодуєте, але буде пізно!»;

 Дії підлітків, схильних до суїцидальних спроб:

• наведення особливого порядку в своїй кімнаті, серед своїх особистих речей, роздача деяких речей товаришам, остаточне з’ясування стосунків;
• раптовий, без видимих причин, напад спокою, смиренного стану після стресу або тривалої депресії;
• таємні приготування до чогось, що підліток відмовляється пояснювати;
• тривалий стан внутрішньої зосередженості, що не було раніше для підлітка характерним, відсутність бажання спілкуватися з друзями, родичами, ходити в гості, гратися, вести активний спосіб життя.

Деякі з цих ознак мають «подвійне» значення, тобто можуть свідчити не тільки про суїцидальні загрозу, а й про інші особистісні проблеми, кризи в житті юної людини. Але психологу, соціальному педагогу, вчителю і вихователю ніколи не слід забувати про «суїцидальну тему» при появі цих ознак. Для уточнення висновку про наявність суїцидальної загрози доцільно використовувати спеціальні психодіагностичні засоби – карти, опитувальники, тести.

 Основні правила надання допомоги потенційним суїцидентам

1. Не панікуйте. Демонструйте спокій і рішучість. Спокійна, виважена поведінка (нічого особливого не сталося) сприяє виявленню з боку суїцидента довіри до вашої особи.
2. Створіть турботливу, доброзичливу атмосферу. Вона є могутнім підбадьорливим засобом. Безумовне прийняття такої людини допоможе вам проникнути в її ізольовану душу.
3. Підштовхніть до розмови. Якщо людина перебуває в депресивному стані, вона має потребу говорити, а не слухати когось. Сповнена сильних почуттів відчуження, вона не завжди готова сприймати ваші поради, відгукнутися на ваші думки й потреби. Вона страждає від болю, але не бачить виходу. Залишайтесь спокійним і уважним слухачем, намагаючись не пропустити будь-якої значущої інформації.
4. Дійте так, ніби ви не обмежені в часі для бесіди. Обмежуючи час спілкування з пригніченою людиною, ви можете стати каталізатором скоєння суїциду.
5. Намагайтеся працювати над відродженням надії й шукати альтернативи. Важливо допомогти суїцидальним особам зрозуміти, що не потрібно зупинятися на одному полюсі емоцій. Людина може любити і водночас інколи відчувати ненависть: сенс життя не зникає, навіть якщо воно завдає душевних страждань.
6. Не будьте шокованими й не виявляйте відрази. У жодному разі не виявляйте агресії, якщо ви присутні під час розмови про самогубство, спробуйте не висловлювати обурення тим, що почули. Це може принизити почуття суїцидента і примусити почуватися ще більш непотрібним.
7. Дозволяйте суїцидентам відчувати жалість до себе. Але не сперечайтеся й не пропонуйте невиправданих утішань. Прагніть тактовно шукати сфери, у яких людина відчуває значущість і сенс свого життя й діяльності.
8. Переконайтеся, що ви використали всі можливі методи.

Рекомендації батькам з профілактики маніпуляцій в Інтернет – іграх

1. Змиріться з тим, що ви не можете повністю контролювати життя підлітка. Якщо ви почнете тиснути на нього і забороняти користуватися  Інтернетом, він буде робити те ж саме, але таємно від вас.
2. Скільки б часу   у  вас не забирала робота та інші справи, ви повинні находити час для дітей. Важливо показати дитині, що ви в будь-який момент готові її вислухати. Дайте їй можливість подружитися з вами.
3. Якщо підліток розмістив на своїй сторінці фрази або ілюстрації на тему самоприниження, нанесення собі каліцтв, це тривожний знак. Слід насторожитися, якщо на його сторінці часто зустрічаються медузи, кішки, метелики, єдинороги і кити, що пливуть вгору, фотографії порізів на руках. Запитайте дитину, що це означає, обов’язково звичайним тоном. Уважно вислухайте відповідь дитини.
4. Деякі підлітки можуть чинити опір вам щосили. В цьому випадку краще разом піти до психолога.
5. Якщо раніше ваші відносини не були дуже теплими і довірчими, не варто в одну мить намагатися стати зразковим батьком. Не варто займатися самодослідженням на тему “Чи хороший я батько?”.
6. За деякими даними, невідомі погрожують з’ясувати за IP-адресою, де живе підліток, і вбити всю його сім’ю, якщо той не вчинить суїцид. Запам’ятайте: IP не дає жодної інформації про особу людини! Єдине, що може зробити зловмисник, – звернутися із запитом до провайдера, який не стане ділитися з невідомою особою конфіденційною інформацією.
7. Набагато більше можна дізнатися, вивчивши особисті сторінки підлітка. Там, як правило, зазначено, в якому районі міста він живе, у якій школі навчається, з ким з однокласників дружить, ким працюють батьки. Видаліть разом із дитиною дані, якими можуть скористатися зловмисники.
8. Якщо ви хочете встановити на смартфоні дитини програму стеження, варто обов’язково попередити її про це й отримати згоду. Багато підлітків не сприймають грубе втручання дорослих у своє життя. Якщо дитина захоче продовжити “гру” без вашого відома, вона це зробить.
9. Не читайте новини про суїциди і не піддавайтеся істерії, яка нагнітається в Інтернеті.

 Lifeline Ukraine – це національна, професійна телефонна лінія підтримки з питань запобігання суїцидів і профілактики психічного здоров’я. 7333 – гаряча лінія відкрита 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

• Національна дитяча “гаряча лінія” – 116 -111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 20.00);
• “Гаряча лінія” з питань попередження насильства – 116 123 або 0 800 500 335;
• Центр надання безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.
• «Всеукраїнський телефон довіри – 0 800 501 701.