Бабій Софія

Історія успіху випускниці: від «Комп’ютерних наук» до успішної кар’єри!

Вітаю майбутніх та нинішніх студентів! Мене звати Бабій Софія і моя історія успіху розпочалася саме тут, у стінах ВСП «КФК ПІТБ ДДМА»

Я вступила на спеціальність «Комп’ютерні науки» у 2020 році. Це були роки не просто навчання, а інтенсивного занурення у світ технологій, програмування та логічного мислення.

Хочу висловити величезну вдячність усім викладачам коледжу. Ви – справжні професіонали своєї справи!

Дякую за те, що ви не просто надавали теорію, а й навчали нас думати, аналізувати та розв’язувати реальні задачі. Дякую за вашу підтримку, терпіння і за те, що ви стали тими наставниками, які заклали найміцніший фундамент для мого майбутнього.

Усі навички, здобуті в коледжі, виявилися безцінними!

Після випуску я не тільки успішно продовжила свою освіту на тій же спеціальності у престижному закладі вищої освіти – Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут» (НАУ ХАІ), а й змогла швидко отримати гідну роботу.

Завдяки глибоким знанням і практичним навичкам, набутим у коледжі, я успішно пройшла співбесіду і зараз працюю в одному з найбільших банків країни – ПриватБанку. Це стало прямим доказом того, наскільки високо цінується підготовка, яку дає наш коледж.

Моя порада майбутнім студентам: «Цінуйте кожен день, проведений тут. Вчіться у своїх викладачів, беріть участь у проєктах. Коледж – це трамплін, який дасть вам не лише диплом, але й ключові навички для стрімкого старту у сфері IT!»

Коледж справді дав мені дуже багато – це старт, який визначив мою успішну життєву траєкторію!

Гетьман Євген

Мене звати Гетьман Євген, я випускник спеціальності «Комп’ютерні науки» 2022 року. З теплом згадую час навчання у коледжі. Це пов’язано не лише із самим навчанням, а й зі змінами в житті.

Досі пам’ятаю багато жартів і приколів на перервах, цікаві та смішні приклади на парах, які допомагали швидше й простіше запам’ятати необхідний матеріал, тощо.

Коледж – це етап переходу із дитинства до дорослого життя. Це, зокрема, пов’язано із особливостями організації процесу навчання. Ти вчиш деякі професійні предмети та шкільні паралельно, тому комусь може здатися, що на початку навчатися не так цікаво, але ви вивчаєте інші теми, які глибше розкривають предмет, і поступово приходить розуміння, що всі сучасні технології – це результат великої праці людства, яке витратило багато часу на відкриття цих знань.

У математиці та фізиці – неймовірні формули й висновки, завдяки яким я працюю за комп’ютером, маю гарячу воду вдома та можу поїхати потягом чи автобусом замість того, щоб іти три дні до сусіднього міста.

Мова й література – це наша грамотність, комунікація, третє місце у світі за красою та милозвучністю, гарні пісні, душевні твори.

Звісно, це не все. Кожна наука працює разом з іншими та допомагає робити відкриття, створювати винаходи тощо.

Особисто мені вчитися було і цікаво, і не так важко, бо ще зі школи я почав вивчати програмування. Тому не все для мене було складним і новим, і я дуже радий, що вирішив, так би мовити, «підготуватися» до навчання. До того ж на другому курсі я почав працювати в компанії з програмування та робототехніки. Ці знання також допомогли легше опановувати різні дисципліни – і не лише під час навчання у коледжі, а й в університеті.

Найцікавіше починається з третього курсу, коли завершується шкільна програма, а починається лише вивчення професійних дисциплін. Там уже більше всього цікавого та серйозного – на кшталт проєктування локальної мережі на підприємстві, розробки застосунку чи організації бази даних.

Одержані у коледжі знання та складене успішно після другого курсу ЗНО (так раніше називався НМТ) дозволили мені без особливих проблем вступити та навчатись в омріяному ЗВО – Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут», куди я вступив на спеціальність «Кібербезпека».

В університеті така сама схема: спочатку повторюєш те, що вже знаєш, а потім іде нове та цікаве. Але це тому, що в коледжі вже багато чого було вивчено й пройдено. Спочатку ми вчили алгоритми, які я й так знав; роботу з масивами й структурами даних, де в мене вже був досвід. А от складання логічних елементів власноруч та симуляція електричних сигналів – це було щось нове. Що таке тригери, шифратори тощо – ми проходили в коледжі, але зібрати з цього схему, яка приймає дані, обробляє їх і виводить результат через симуляцію – от це було справді цікаво.

Наразі я продовжую працювати у компанії RoboCode. З одного боку компанія допомогла отримати знання, які допомогли у навчанні, але з іншого – навчання також допомогло викладати матеріал більш якісно, оскільки моя робота полягає у навчанні дітей основам програмування. Коли ми працювали в офлайн форматі, то, переважно, займалися робототехнікою. Спочатку вчили окремо датчики, розбиралися із мікроконтролером та збирали із цього схеми. Наступним етапом було вивчення платформ «Cat Jack», «GameBoy» та робомашина «Leonardo». Задача полягала у написанні різних програм. Робокота вчили танцювати, машину «закодили» їхати до заданої точки, минаючи перешкоди (вона їх бачила як летюча миша), на «GameBoy» робили ігри.

За підсумками навчального року діти набули багато нових знань з робототехніки, які вони використовували: 1) для розробки дистанційного керування машиною з телефону для участі в битві; 2) написання ШІ для проходження лабіринту; 3) розробки алгоритму для Line Following.

Далі вчилися паяти мікросхеми, а після – розроблювати власну плату у спеціальній програмі для подальшого її замовлення у компанії JLCPCB.

Після переходу на онлайн навчання перейшли на вивчення курсу з розробки ігор, створення веб-сайтів, створення Desktop Applications за допомогою Java, створення різноманітних додатків на мові Python.

Роки навчання – це не лише здобуття нових знань, а й час, який допомагає стати кращим, робити висновки, рости як спеціаліст і розвиватися як особистість.

Гончар Іван

Мене звати Іван Гончар, я випускник Краматорського фахового коледжу промисловості, інформаційних технологій та бізнесу Донбаської державної машинобудівної академії, який я закінчив у 2023 році за спеціальністю «Комп’ютерні науки». Після початку повномасштабної війни у квітні я був змушений покинути домівку і переїхати до Молдови. Майже відразу я долучився до волонтерської організації Moldova For Peace , яка допомагала українським біженцям. Я почав працювати в цій організації, тому що, не хотів стояти осторонь, а допомагати своїм співвітчизникам. Ця організація допомагала в багатьох напрямках наприклад: перевезення людей з пунктів пропуску на кордоні до місць тимчасового перебування, видача гарячих обідів на кордоні, пошук житла і передача продуктових й хімічних наборів, ліків, речей першої необхідності біженцям по всій території Молдови . Ця організація лише за 2022 рік допомогла близько 500 000 українських біженців. У цій організації я виконував різні функції, зокрема, збирання продуктових і хімічних наборів, розвантаження фур з продуктами і завантаження машин для інших регіонів Молдови, обробка і прийняття заявок для отримання допомоги, консультація по частині гуманітарної допомоги, а також комунікація з іноземними волонтерами з різних точок світу.

У травні 2024 року я закінчив працювати в цій організації через зміну її структури і бажання розвиватись в іншій сфері більш професійній за моїм профілем освіти . І вже в червні цього ж року я знайшов роботу в компанії Orange Moldova , за професією інженера телекомунікацій. Мої знання і освіта в сфері комп’ютерних наук стала великим плюсом при прийнятті на роботу.

Orange Moldova є дочірнім підрозділом компанії Orange Group і є оператором номер один в Молдові, який має близько 2,3 мільйони клієнтів у різних галузях. Я працюю у сфері прокладання і підключення оптоволоконних мереж до різних клієнтів як в центрі Молдови, так і на півдні й на півночі. На даний момент я працюю в цій компанії вже півтори роки і підвищив свій статус до рівня, що можу сам оформлювати клієнтам заявки на підключення домашнього інтернету і телебачення, швидкого виявлення і вирішення різних проблем із інтернетом і телебаченням.

Тимченко Ксенія

Я – Тимченко Ксенія, випускниця 2022 року спеціальності «Комп’ютерні науки». Кожен фахівець своєї справи починав свій кар’єрний шлях з довгих лекцій і складних домашніх завдань ночами. Це по-своєму важкий, але, безсумнівно, чудовий час, який чекає на кожного студента. Коледж став моїм провідником у студентство.

Не завжди захоплюючі, але безсумнівно корисні лекції, обговорення з викладачами, цікаві лабораторні роботи – все це давало нам не тільки навчальну базу, але й породжувало інтерес; змушувало цікавитися більше і заглиблюватися у предмети. Думаю, саме в цьому і полягає головне завдання навчального закладу – не навчити всього, але дати поштовх до подальшого розвитку в обраній сфері.

Але ми займалися не тільки навчанням. Коледж активно підтримує спортсменів, даючи можливість займатися баскетболом, волейболом та іншими видами спорту. Однак найбільше я любила різноманітні заходи для згуртування студентів, такі як Дебют першокурсників, безліч свят у гуртожитку, де кожен міг поділитися своїми талантами або просто взяти участь у загальних веселощах. Як представник студентської ради, я дуже часто допомагала в організації таких вечорів, і згадую про них тільки з теплотою.

Великим випробуванням для всіх нас став карантин, а після нього і війна, але вірні своїй справі, викладачі поспішно вчилися разом з нами проводити заняття дистанційно.

Я дуже вдячна і за допомогу в подальшому навчанні. Коледж активно допомагав нам із вступом до університету, і завдяки співпраці з Національним аерокосмічним університетом «Харківський авіаційний інститут» я змогла заздалегідь поставити питання, що мене цікавили, і зробити впевнений вибір у продовженні освіти.

У нас, випускників коледжу, все ще тільки попереду, але ми безсумнівно вдячні не тільки за знання, а й за ту школу життя, яку надав нам навчальний заклад.

Хоменко Жанна

Я, Хоменко Жанна, випускниця 2012 року спеціальності «Обслуговування програмних систем і комплексів». Після завершення навчання, вступила до НАУ «Харківський авіаційний інститут», маючи ґрунтовну базу, отриману в коледжі, і можу з впевненістю стверджувати: знання, здобуті тоді, працюють на мене й досі. Це дозволило мені не лише успішно адаптуватися у виші, а й впевнено побудувати кар’єру.

Наразі я працюю QA Engineer, спеціалізуюся на DW/ETL тестуванні. Моя робота передбачає глибоке знання SQL, основи якого були закладені ще під час занять у коледжі. Також надзвичайно корисними виявилися знання з дискретної математики та вміння швидко опановувати новий матеріал. Окрім технічних знань, коледж навчив головному – швидко орієнтуватися в нових умовах та постійно вчитися.

Окремо хочу відзначити активне громадське життя коледжу. Участь у заходах допомогла розвинути комунікаційні навички, які є критично важливими для ефективної роботи в команді. Я вдячна коледжу за старт, який допоміг мені стати професіоналом.